«Мамо, працювати на дачі зараз не модно! А помідори з огірками і в магазині можна купити!» – заявили мені син з невісткою, коли я попросила їх приїхати на дачу і допомогти. Як їсти – то вони не відмовляються від дачних продуктів, а як допомагати – то не хочуть

Життєві історії

«Мамо, працювати на дачі зараз не модно! А помідори з огірками і в магазині можна купити!» – заявили мені син з невісткою, коли я попросила їх приїхати на дачу і допомогти. Як їсти – то вони не відмовляються від дачних продуктів, а як допомагати – то не хочуть

Я вважаю, що цього року, як ніколи, треба подумати про майбутнє, адже ситуація в світі насторожує. То ж з ранньої весни я працюю на дачі, щоб потім мати свої продукти. Дача у мене чудова – шість соток, будиночок на три кімнати, кухня, літня тераса. Є теплиця, город, садові дерева, кущі смородини і малини. Я вважаю, що це просто райське місце для відпочинку.

Тільки склалося так, що біля усього цього я працюю одна, а от фрукти, овочі і ягоди з нашої дачі люблять всі! Мого чоловіка там цікавить тільки рибалка на річці, а син з невісткою ще до народження сина, приїжджали на дачу з друзями на вихідні, щоб посмажити шашлики, і все! Зараз я просто наполягаю, взятися за розум і всім разом працювати на дачі, адже ми не знаємо, що нас чекає далі. Проте, молоді навіть чути про дачу нічого не хочуть.

Раніше, поки не з’явився онук, вони завжди активно відпочивали, як правило, їздили на море . Я їх розуміла, і слова не говорила – вони молоді, нехай відпочивають, як їм хочеться. З’явився внучок, і вони два роки нікуди не їздили: малюк часто хворів, і маленький зовсім, ну куди його тягти було? Цього року планували знову виїхати на море, але ситуація, що склалася в світі, навряд чи це їм дозволить.

Онуку у вересні вже буде три роки. Невістка вийде восени на роботу, їй би сил набратися, та й у сина відпустка з середини червня до серпня. Я їм відразу сказала: «Збирайте речі і на місяць їдемо всі на дачу. Там тихо, чисте повітря, річка для малюка – купатися, буде з дідом ходити на риболовлю. А ми всім сімейством просапаємо грядки, виростимо овочі, і зима голодною не буде».

Я була впевнена, що моя ідея дуже хороша. Але мене підняли на сміх. Син: «Мамо, ти що – жартуєш? У мене відпустка, а не робота на плантації. І невістка туди ж: «Зараз це не модно! А помідори з огірками і в магазині можна купити! Що там взагалі робити – в цьому нудному селищі?».

Так, дійсно, я ще з тих часів, коли ми з чоловіком їздили у відпустку в село до моїх батьків. І ми не знаходили нічого ганебного в тому, що мій чоловік допомагав їм щось по-чоловічому, а ми з мамою працювали в городі. Але це було скоріше відпочинком! Тільки вранці до обіду потрібно грядки полоти, потім можна позасмагати, на річку сходити, а ввечері можна запрошувати сусідів на той же шашлик, стіл накрити, відпочити, поговорити по душам.

Я думала, що чоловік мене підтримає і переконає молодих, поїхати з нами на дачу. Але почула відповідь, на яку я аж ніяк не сподівалася. Виявляється, моєму чоловікові теж дуже не подобалося їздити в село до моїх батьків. Я ошелешена, запитала, чому він мені раніше про це не сказав, а він мені відповів: «Я відмовити тобі не міг – ти ж сльози пускала: «Хочу до мами з татом!». Шкодував тебе, а даремно – стільки молодих років втратив, коли можна було на море поїхати! Зараз я з тобою їжджу на дачу лише заради річки. А ти ще хочеш молодим життя  зіпсувати своїми городами. Хочеш дати синові з невісткою відпочинок – забери внука на дачу і возись з ним, скільки хочеш».

Але я не можу взяти одного онука – боюся, що не впораюся, все ж він ще маленький, йому мама поруч потрібна. Тому я і далі продовжую наполягати на тому, щоб діти переглянули свої позиції і почали допомагати мені на дачі. Як їсти – то вони не відмовляються від дачних продуктів, а як допомагати – то не хочуть.

Фото ілюстративне – pravda-nn.