Ми з сім’єю живемо в Болгарії, біля моря. І ось така доля переслідує нас. До нас постійно приїздять “гості”, та то нічого, якби близькі друзі, близька рідня, якби ж то на тиждень. До нас їздять друзі друзів, або такі родичі, які навіть не знали про наше існування доти, поки не зайшла розмова в їх тісному сімейному колі про те, що виявляється хтось з рідних живе біля моря. Ось і зараз, мене поставили перед фактом “я їду”

Ми з сім’єю живемо в Болгарії, біля моря. І ось така доля переслідує нас. До нас постійно приїздять “гості”, та то нічого, якби близькі друзі, близька рідня, якби ж то на тиждень. До нас їздять друзі друзів, або такі родичі, які навіть не знали про наше існування доти, поки не зайшла розмова в їх тісному сімейному колі про те, що виявляється хтось з рідних живе біля моря. Ось і зараз, мене поставили перед фактом “я їду”. Ось так ось просто. Квитки на руках, термін перебування 3 місяці, “зустрічайте перші п’ять вагонів”.

І специфіка місця передбачає не пенсійного віку матусь, які допоможуть будинок прибрати і їжу приготувати, і взяти на себе частину обов’язків. Це, в основному, молоді тусовщики, яким потрібно ліжко-місце, і щоб особливо не заважали їм.

Ось і зараз, одна дуже далека молода родичка, яку я ніколи не бачила, і ніколи навіть про неї не чула. Нас пов’язують тільки короткі повідомлення в месенджерах останні 2-3 місяці – ось і все наше спілкування, так само коротко повідомила, що купила квитки і приїде у 20-х числах березня. Не було узгодження ні дати, ні термінів, не було навіть знайомства, хоча я просила зателефонувати і хотілося взагалі зрозуміти, що за людина.

Як пояснити таким людям, що у мене СІМ’Я, що для мене це своєрідна Біосистема, зі своїми порядками і правилами, зі своїм способом спілкування і взагалі співіснування. І ось влазить хтось, хто порушує цю “екосистему”. Навіть якщо це буде приємна в усіх відношеннях дівчина, мені вона не потрібна, мені не потрібен “вічний” матрац в вітальні, я не хочу чужу людину в моєму домі.

І повірте, це далеко не перший мій досвід.

Їх логіка залізобетонна “А що такого?”. Невже не зрозуміло, що вони реально заважають, а мій дім це не готель, де можна “перекантуватися” 3 місяці. Зрозуміло, що я повідомлю родичці, що вона повинна постаратися знайти житло якомога швидше, але чому я відчуваю себе вкрай некомфортно?

Ось у мене питання: а чому такі люди не замислюються в яке становище вони ставлять абсолютно сторонніх людей? При цьому вона ж приїжджає в іншу країну, без друзів, і я єдина людина, яку вона “знає” і вигнати її з дому я не можу. Але при цьому вона мене ставить перед фактом!

А як би ви вчинили на моєму місці? Чи були ви коли-небудь в моїй ситуації? Або ви, можливо, ви той самий “родич”?

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!