Мій рідний брат женився по 3альоту на дівчині із села. І тут сталось те чого ні я ні батьки не чекалu

Мій рідний брат одружився по зальоту на дівчині із сільської місцевості. Звичайно ми були в шоці від несподіванки. На короткий час я навіть зраділа, що він вибрав собі не гламурну діваху, а людину простіше.

Так сталося, що за півроку до одруження, брат почав шукати на роботі справедливості і залишився зовсім без роботи. Орендувати апартаменти він тут же перестав і переїхав назад до мене в батьківську нерухомість.

І тут почалися нестримні веселощі! Поки я пропадала на роботі, в нашій квартирі організовувалися туси. Пожиралась вся їжа, бар був розорений, сигари викурено, в діжку з фікусом Нассау. Пам’ятаю, приїжджаю я з відрядження, заходжу додому, а на дивані спить мужик, років 45.

– Це хто блять такий?

– Тссс! – загрожує мені пальцем брат – розбудиш!

– А що rівном смердить? Він обіsрався?

– до тебе не смерділо, чи знаєш!

На цей раз в фікус, в мій улюблений фікус Бенджаміна, чийсь щедрий зад нагріб добрив.

Взагалі, я людина спокійна, але тут у будь-якого бомбане. Мужика розбудили і вигнали, хто це був досі залишається загадкою. Братик після скандалу на кшталт став поводитися тихіше. А я через місяць я поїхала в тривале відрядження в Заполяр’я.

І тут я повертаюся додому, думаю будинок, милий будинок, зараз ляжу в ванну … Намагаюся відкрити двері і розумію, що замкнено зсередини. Дзвоню.

– Хто там? – запитує жіночий голос.

– Це господиня квартири, відкривай двері швидко!

– Яка ще господиня? Ми тут живемо, ну ка пішла звідси геть!

Дзвоню брату, чую якийсь мекання, в результаті двері відкриваються. Заходжу і бачу заспану мадмуазель в маминому халаті і моїх капцях.

– А Ви хто така? – запитує мамзель.

– Я це вона! – показую пальцем на свій портрет, який висів у залі.
– Вона ж померла! – робить телиця великі очі.

– Ти під кайфом? Який нахрен померла! Ну ка, давай, одягайся і забирайся, немає у мене настрою.

Брат зносв всяких різних ша*лав, але таку нахабну і тупу я бачила вперше.

– Я нікуди не піду! Я тут мешкаю! І поки не прийде Сашенька, я нікуди не піду!

І тут я розумію, що в квартирі реально живе стороння людина. Якісь керамічні кішки, кілька мереживних серветок, бапскіе журнали … Дзвоню Сашкові, благає нічого не лаятися, вже їде і все пояснить. В ході подальших пояснень, я дізналася, що це його нова телиця з села, її звуть Христина, начебто була целk0й, і щоб розвести її на по***аццо довелося скласти історію, що я зд0хла, що брат в печалі і, що це його квартира. А вранці вона напнула мамин халат, сказала, що цієї барлозі потрібна жіноча рука, що вона зробить з Саші людини, кароче провалити відмовляється і живе у нас вже 10 днів. І що спочатку Саші все це не подобалося, а тепер він навіть звик до котлеток і пирогів.

– Це ж наша спільна квартира! Ну і що, якщо я буду жити з Христиною! Моє право!

– хм, та напевно ти маєш рацію! Але є одне але … ти не працюєш і живеш за мій рахунок! Ти мій брат, але чому я повинна містити її?

– Я шукаю роботу, ось на співбесіду ходив!

– Я не проти Ваших зустрічей, якого біса вона тут живе?

– У неї важка ситуація в житті!

Мені треба було подумати над цим. Дійсно, квартира батьків це спільне майно, навіть не дивлячись на те, що оформлена вона була на мене. Я все одно не могла виставити Сашку. І тому вирішила, що поживемо побачимо. Пізніше я себе проклинала за цю безхребетність, треба було викликати ментів і виставити її нахрен відразу ж.

Є приказка «простота гірша за крадіжку», і вона добре характеризує Христину. Розмір ноги, на жаль, у нас виявився однаковий, відповідно Христина намагалася носити мою взуття, нібито, у неї в родині це норм. Довелося затягнути всю взуття до себе, і врізати замок на двері. Далі я помітила, що пропала частина одягу. Виявляється Христина віддала її в село сестрі, тому що думала, що я померла, а своє тіло заштовхати в мій 40-й розмір вона ніяк не змогла. Благо забрала тільки яскраве, а нормальний одяг не чіпала. Намагалася носити речі матері, але мама залишила тільки на викид, і мені було не шкода. Мій фікус вона затягла до брата в спальню, і його довелося відвойовувати силою. У ванній були натягнуті білизняні мотузки, на яких теліпалося її білизну. Причому, воно там висіло постійно, чисте надягалось прям звідти, і ніколи не знімалося. Все було заsрано її плетеними серветками. У квартирі почали з’являтися нові предмети побуту. Зістрижені нігті могли валятися на кухні. Туалетний папір і пральні порошки крали для відправки в село. Кароч, я можу ще тиждень це перераховувати.

Братик роботу так і не знайшов. А його грошові запаси стали виснажуватися. Фінансувати молоду сім’ю не було ніякого бажання, тому снідала, обідала і вечеряла я на роботі. А додому вирішила не приносити ні грама продуктів. Незабаром будинки стало нічого жерти, і Христина вирішила скласти зі мною розмову:

– Ти чому не приносиш продукти? – запитала мене якось Христина.

– Не бачу сенсу їх приносити, мене ж вдома немає!

– Хочеш сказати, що ти не їси?

– Ем, але не вдома. Ну, а ти чому не приносиш продукти?

– Саша за це відповідає!

– Ну тоді питання вичерпано. З нього і попит.

– Ти живеш за наш рахунок! – випалила Христина.

– У чому ж це виражається? Рахунки за комуналку я оплачую, харчуюся окремо.

– Я мию посуд і прибирати! Я тобі не служниця!

– А я тобі не спонсор! Ви їсте з цього посуду, і миєте її в моїй посудомойке моїми таблетками, так що не пи****! А забратися звідси тобі давно пора!

Я зрозуміла, що де-факто живу в комуналці. Суму додав братик, який повідомив мені ввечері, що Крістіна вагітна, і він змушений одружитися. Роботу він так і не знайшов, тому в якості альтернативного варіанту для себе вибрав алкоrолізм.

Щож .. це теж варіант! Вранці Христина знову мене порадувала:

– Я тепер вагітна! Ми хочемо жити окремо!

– Вам допомогти речі зібрати?

– Тобі доведеться знайти інше житло!

– Крістін, я єдиний власник цього житла, тобі показати документи? Я можу викликати ментів і вони тебе вагітну прям зараз відвезуть. Мені зробити це?

– Я не буду з тобою більше говорити, нехай Саша вирішує!

Саша з промитими мозком почав закипати і нести нісенітницю про цінність сім’ї та мою совість. Я порадилася і вирішила продати квартиру, і розділити гроші на чотирьох. Все по чесному. Ех, як шкода було нашу квартирку! Ми з фікусом переїхали в нову квартиру.

А Сашка зі своєю часткою і новою дружиною вирушив в маленьке шахтарське містечко на батьківщину Христини. Там Сані швидко знайшли роботу в шахті. Частина грошей пішла родичам Христини на погашення безлічі кредитів, залишок суми на перший внесок іпотеки молодій сім’ї. Мене і батьків на весілля не запросили. Так у Сашка почалося доросле сімейне життя. Але, як виявилося, веселощі тільки починалося …