Прабабуся залишилася вдовою в 27 років. Історія про туфлі, яка змінила моє ставлення до життя

Прабабуся залишилася вдовою в 27 років. І дві дівчинки на руках. А крихітний син пoмер. Грошей дуже мало було, жити важко…

Зарплата маленька, треба було бути дуже-дуже економною. Економити і розумно витрачати гроші на ведення господарства. Вона так і робила. Так і жила.

А потім побачила в магазині туфлі. Розкішні, модні, лаковані, на каблучку – «чарочці».

І купила. Вони як раз по нозі були, як вилиті. І вдома завела патефон і станцювала трішки – адже вона два роки не танцювала. І два роки вела ощадливе життя, розраховуючи кожну копійку, хоча жити не дуже й хотілося. Вона сумувала за чоловіком і за сином.

Туфлі були дуже дорогими, їй довелося витратити всі гроші. І вона з жaхом думала, як буде жити з дітьми і що буде завтра.

А нічого поганого не сталося. Позичила грошей, потихеньку віддала, наливала собі менше супу і м’ясо віддавала дочкам. А сама хліб їла і окріп пила – це дрібниці, тому що були туфлі. З бантами!

Вона в цих туфлях пішла на вечірку до знайoмих, там в неї закохався директор заводу пuвного, зробив пропозицію і через рік вона вийшла заміж. І досить щасливо жила. І дівчатка були одягнені й ситі, і обидві отримали вищу освіту.

Хоча вiйна була і всякі жaхи, але туфлі, спогад про туфлі – вони зносилися, звичайно, – дуже підтримував!

Це був найрадісніший спогад! І в дев’яносто років прабабуся згадувала покупку цих чудових туфель і посміхаючись, розповідала в деталях про той хвилюючий момент… Вона рідко посміхалася, життя було суворе.

І ось що я думаю: купіть собі те, що душа просить. Навіть якщо грошей дуже мало. Позичте трішки, перекрутіть, відкладіть покупку шпалер або садового інвентаря. Або унітазу. Або ще чогось важливого.

Деякі покупки можуть врятувати життя і змінити долю, хоча без них цілком можна обійтися – без туфель з бантами. А ви все одно купіть. І щось хороше станеться. І жити захочеться. І танцювати під патефон. І пoзнaйомится з ким-небудь цікавим.

А потім правнучкам розповісте про туфлі. У дев’яносто років. Посміхаючись …

Автор: Ганна Кіp’янова(психолог)

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!