Приїхали ми з батьками на зустріч на 15 хвилин раніше, біля воріт стояла машина моєї подруги. Вона винувато дивиться в підлогу. – А що ти хотіла, хто перший, той і молодець! – тільки й сказала мені, а через два місяці ще й звинуватила

З дитинства я мріяла жити у великому і затишному будинку. Простора кухня, ялинка і багато гостей, саме так я уявляла ідеальний новий рік.

Щодня моніторила купу пропозицій про продаж будинків, кілька варіантів викликали у мене захоплення, але коштували вони дуже дорого. Джерело

Коли мені приходило повідомлення з сайту нерухомості про нову пропозицію, я з завмиранням серця відкривала смс. Завжди була надія, що ось зараз, я знайду будинок своєї мрії.

Одного разу, сидячи в кафе з подругою, вона поцікавилася, що я дивлюся. Я показала їй оголошення. Вулиця, дизайн, ціна – мене все влаштовувало в цьому будинку. Оголошення розмістили 10 хвилин тому, і я відразу ж подзвонила і домовилася з господарем про зустріч о 7 годині вечора. Подруга попросила подивитися оголошення, їй теж сподобався будинок:

– Мої родичі теж хочуть купити будинок в цьому селі, треба їм сказати.

– Давай ми спочатку подивимося його, а потім якщо передумаємо, скажеш своїм родичам.

– Так звичайно. Тоді потім і подзвоню.

Приїхали ми з батьками на зустріч на 15 хвилин раніше, біля воріт стояла машина моєї подруги. Подзвонили власнику, і він сказав, що ми можемо заходити і дивитися. Заходимо, стоїть моя подруга з родичами. Подруга винувато дивиться в підлогу.

– А що ти хотіла, хто перший, той і молодець!

Вона чула, на який час я домовилася, взяла і призначила зустріч ще раніше. Приїхали вони вже з грошима, і власник тільки розвів руками, будинок дістається їм.

Яке розчарування і образу я відчула, просто не передати словами. Невже подруга змогла так зі мною вчинити …

Будинок благополучно продали їм, я ще тиждень ридала від образи, але потім вирішила, що значить не доля. Знайдемо ще хороший будинок, не треба впадати у відчай.

З подругою почали спілкуватися як раніше, тільки я не розкривала їй свої плани і мрії, другої зради я б їй не пробачила.

Через 2 місяці, дізналася, що вулицю, на якій стоїть будинок, будуть зносити через будівництво залізниці. Як камінь з плечей! Сам Бог відвів від цієї покупки.

Подруга думала інакше, вона звинуватила в усьому мене.

– Ти все знала, тому й за будинок боротися не стала! Ти мені більше не подруга!

Цікава ситуація вийшла, спілкуватися з такою людиною, я теж більше не хочу.