В наше село приїхала жінка з двома дітьми. Галина відразу зі мною заприятелювала. Ми дуже здружилися і почали заходити в гості один до одного. Одного разу між нами виникло непорозуміння і колишня подруга почала привселюдно висвітлювати такі речі, про які не варто було говорити. Вона пригадала всі плітки, якими я з нею довірливо ділилася. Відтоді люди в селі перестали зі мною спілкуватися, а я зрозуміла, що не можна близько до себе підпускати подруг

Життєві історії

В наше село приїхала жінка з двома дітьми. Галина відразу зі мною заприятелювала. Ми дуже здружилися і почали заходити в гості один до одного. Одного разу між нами виникло непорозуміння і колишня подруга почала привселюдно висвітлювати такі речі, про які не варто було говорити. Вона пригадала всі плітки, якими я з нею довірливо ділилася. Відтоді люди в селі перестали зі мною спілкуватися, а я зрозуміла, що не можна близько до себе підпускати подруг

Заміж я вийшла пізно, з чоловіком невдовзі розлучилася і залишилася з малолітнім Андрійком на руках. В селі особливих подруг у мене не було, хоча з усіма людьми я намагалася тримати приязні стосунки. Андрійку нещодавно виповнилося одинадцять років, то ж я маю гарного помічника.

Два роки тому, в наше село приїхала Галина з двома синами. Її старшому хлопчику, Вадиму, було стільки ж років, скільки і моєму синові. Хлопці вчилися в одному класі, а молодший був зовсім малюк, п’ятирічний Віталік.

Ми жили на одній вулиці, часто бачилися з сусідкою, з часом дуже здружилися і стали заходити в гості один до одного. Вдень, коли була спека, і неможливо було працювати на городі, ми в альтанці накривали стіл і пили чай з смачними булочками або пиріжками. А прохолодними вечорами ми прогулювалися по вулиці з подругою або сиділи за чаєм на ганку. Так наша дружба тривала два роки.

Андрій хотів новий велосипед. Я, хоч і не працювала, але отримувала допомогу на дитину, та й квартиру здавала в місті, гроші були, але відразу віддати таку суму за транспорт для сина я не могла. Ми вирішили назбирати трохи, розмова була в березні, а вже на початку травня я з Андрійком поїхала в місто за довгоочікуваною покупкою.

Андрійко був дуже радий подарунку, він їздив по вулицях з ранку до вечора. Я навіть тимчасово втратила помічника по господарству, настільки хлопчик захопився велосипедом. І, звичайно, з ним завжди був його друг Вадим. Однак у дитини не було велосипеда, і він просто спостерігав, як Андрій катається.

Одного разу Андрійко прийшов додому засмучений і повідомив мені, що через велосипед посварився з Вадимом. Що в них там було, я не допитувалася достеменно, бо вирішила, що не хочу влізати в їх справи. Але ввечері прийшла Галина. Я, як завжди, привітно усміхнулася подрузі, але жінка почала з образ і крику. За її словами виходило, що мій син образив її дитину, не дав велосипед, щоб той покатався, та ще хизувався багатством.

Всі мої спроби хоч щось пояснити припинялися криком Галини. У підсумку ми сильно посварилися, адже колишня подруга почала кричати привселюдно такі речі, про які не варто говорити. Вона пригадала всі плітки, якими я з нею довірливо ділилася в наші теплі вечори. При цьому біля нас вже зібралася чималенька юрба, серед якої я бачила обличчя тих, про кого самозабутньо пліткували з сусідкою.

Лайка наша нічим не скінчилася, Галина мене обізвала всякими неприємними словами і пішла. На наступний день я помітила, як відношення людей в селищі до мене різко змінилося. У магазині продавчиня тітка Валентина вперше за багато років не відповіла на моє вітання, товари вона мало не кинула в мене, сусідки на вулиці не віталися і навіть не оберталися на вітання.

Вдома я виявила засмученого Андрійка. Він поскаржився, що хлопці на вулиці не хочуть з ним гратися, бо його мама пліткарка. Мені було неприємно і образливо бачити все, що відбувається. В чому я винна? У тому, що дружила не з тією людиною і дуже довірилася? Чи в тому, що можу своїй дитині купити велосипед, а вона ні?

Так минуло два тижні. Люди як і раніше не хотіли зі мною говорити, я часто бачила Галину, яка щось нашіптувала жінкам села, показуючи рукою в мою сторону. Це тривало ціле літо. Андрій перестав виходити гуляти, і весь час допомагав мені по господарству. Пастух відмовлявся брати моїх корів, ми з Андрієм пасли їх самі по черзі.

Але одного разу все змінилося. Галина виявилася скандальною жінкою, і вона посварилася з однією зі своїх нових подруг, за звичкою розповідаючи всі відомості, які дізналася від цієї жінки. Я була присутня при цій сварці. Ображена подруга не стала мовчки терпіти поведінку Галини. Одним словом, Галина нарешті отримала по заслугах. На наступний день жінка забрала своїх дітей і зникла з нашого життя.

У селі все поступово почали спілкуватися зі мною, розуміючи, що пліткують всі і не зі зла. Першою зі мною подружилася якраз та Надя, яка посварилася з Галиною. Але я більше нікого так близько до себе не підпускала, зберігаючи з усіма жителями дистанцію. На прикладі Галини я переконалася, що не варто дуже близько підпускати до себе подруг.

Фото ілюстративне – wclub.