Я хотіла зробити чоловікові сюрприз, тому назвала дату виписки з лікарні на день пізніше, ніж вона відбулася насправді. Я викликала таксі, зібрала свої речі і вирушила додому.

Всі роки мого подружнього життя свекруха мене, м’яко кажучи, не любила. При цьому на людях вона вела себе цілком пристойно, так, що мені чоловік ніколи не вірив, що його мати терпіти мене не може. В його присутності вона була сама люб’язність і дружелюбність. Та варто було тільки чоловікові відлучитися, ця жінка, не соромлячись, в обличчя говорила мені всякі гидоти.

Коли я народила донечку, свою неприязнь до мене, мати чоловіка перенесла і на внучку. На людях вона з нею гралася, носила на руках, посміхалася, а варто було лише чоловікові вийти, як свекруха відразу кривилася і і прибирала від себе внучку, як щось їй дуже гидке і непотрібне. Мені ж вона говорила: – Невже ти і справді думала, що я полюблю твою дитину. Це ще не факт, що вона від мого сина, адже зовсім на нього не схожа. Джерело

Так ми і жили, чоловік і гадки не мав, яка насправді його матір. Коли доньці було три роки, я потрапила в лікарню. Я дуже просила чоловіка, щоб він взяв відпустку або відгули, і щоб він сам посидів з нашою донечкою. Від однієї лише думки, що з дитиною може сидіти свекруха, мене трясло. Чоловік при мені подзвонив начальнику і відпросився, я з спокійною душею поїхала в лікарню.

Я часто телефонувала додому, питала, як у них справи, а чоловік випитувався, коли мене випишуть. Не знаю навіщо я так сказала, але тоді мені здалося, що це гарна ідея для сюрпризу: чоловікові я назвала дату виписки на день пізніше, ніж вона відбулася насправді. Я викликала таксі, зібрала свої речі і вирушила додому.

Перед входом в двері, я включила телефон на відеозапис, хотіла зняти щасливі очі чоловіка і доньки.

Та мені не вдалося зробити сюрприз чоловікові, бо насправді сюрприз чекав мене. Ще в під’їзді, я почула плач доньки і крики свекрухи. Я зайшла в квартиру і ледь не впала від побаченого. Свекруха намагалася нагодувати мою донечку незрозумілим навіть для мене варивом. Дитина це їсти не хотіла, тому свекруха кричала на неї і тягала її за рукав: – Їж, я тобі сказала! Я не – твоя нікчемна матуся. По-хорошому прошу, їж.

Телефон все ще був включений, тому, все, що відбувалося, я записала мимоволі.

Я кинулася до доньки, а свекруху негайно вигнала з нашого дому.  Мені було дуже прикро: ну не можеш ти мене терпіти, дитина  в чому винна?

Свекруха пішла, і я ще майже годину заспокоювала свою трирічну донечку. В нетямі від люті, я зателефонувала чоловікові. Він, думаючи, що я ще в лікарні, з ходу почав брехати, що дочка спить, а він миє посуд. А потім відбрехався звичним: – Кохана, у мене друга лінія, я пізніше подзвоню. Те, що «друга лінія» ще йому не подзвонила, було дивним.

Він і справді передзвонив через дві години, але до того часу я вже зібрала йому всі його речі. Я підійшла до його ноутбука, він був включений. Я глянула на екран і була шокована – у браузері була відкрита сторінка із запитом: “Як повернути сина додому до матері”.

Коли я переглянула всю історію браузера, я не знала, що казати: “Як позбутися дружини сина”; “Як допомогти синові розлучитися і відібрати дитину у колишньої дружини”, “Як боротися з невісткою, що забрала у матері сина”; “Тактика розумної свекрухи”.  Я знесилено опустилася в крісло і заплакала. Я не могла зрозуміти причини такої багаторічної ненависті свекрухи до мене. Це було за межею мого розуміння, адже нічого поганого я їй не зробила.

Через три години приїхав чоловік, з букетом квітів, і з порога став вибачатися за обман. Виявляється, поки я була в лікарні, він теж хотів зробити мені сюрприз – понаднормово взяв ще один проект, за який йому пообіцяли гарні гроші. Чоловік хотів відправитися всією сім’єю відпочивати.

Трохи заспокоївшись, я показала йому відео, як його мама спілкується з нашою донечкою в разі нашої відсутності. Чоловік, який ніколи не вірив в лукавість матері, стояв ошелешений.

Потім я показала йому історію браузера на ноутбуці. Чоловік нарешті повірив мені і пообіцяв серйозно поговорити з матір’ю.

Чоловіка я пробачила, незабаром ми і справді відправилися на відпочинок.

Та я бачила, як йому було важко: від рідної матері він такого не сподівався. Ось чого свекруха домоглася своєї ненавистю і своїми вчинками: її власний син від неї відмовився.

Добре, що чоловік мені повірив, адже все могло закінчитися набагато гірше, якби він був маминим синочком.

Свекруха проситься в гості, каже, що все переосмислила, але я їй не вірю, принаймі поки-що. Далі – час покаже.