Якось свекруха підійшла до мене і сказала мені, що вона хоче змінити свій заповіт і внести мене до списку спадкоємців. Вона зателефонувала старшим «дітям» і заявила, що хоче все своє майно розділити не на три, а на чотири частини: три дітям і одну турботливій невістці. На наступний день і брат, і сестра чоловіка були у нас вдома і забрали від нас свою матір, аби тільки не ділитися зі мною спадком

Життєві історії

Якось свекруха підійшла до мене і сказала мені, що вона хоче змінити свій заповіт і внести мене до списку спадкоємців. Вона зателефонувала старшим «дітям» і заявила, що хоче все своє майно розділити не на три, а на чотири частини: три дітям і одну турботливій невістці. На наступний день і брат, і сестра чоловіка були у нас вдома і забрали від нас свою матір, аби тільки не ділитися зі мною спадком

Першим моїм коханням був мій однокласник Микола. Ми дружили з ним ще зі школи і я навіть думала, що колись ми одружимося. Та вийшло так, що я чекала дитину і коли Микола про це дізнався, він буквально випарувався з мого життя. Поїхав з села, аліменти платити відмовився. Я викреслила його зі свого життя і почала виховувати дитину сама. Моя мама мені допомагала і в усьому підтримувала .

Коли син пішов до школи, я познайомилася з Станіславом. Чоловік був набагато старшим за мене, але було щось в ньому таке, що не могло не привернути уваги. Він був розсудливим, поміркованим, надійним. Ми почали жити разом, він став для мене надійною опорою і підтримкою. Допоміг мені поступити в інститут на заочну форму навчання, а потім ще й відкрити власний  бізнес. Він постійно мені говорив: “Ти зможеш, ти молодець, у тебе все вийде!”. Мені дуже допомагала його підтримка.

Незабаром і справді мої справи пішли вгору. Але потім я зрозуміла, що перебуваю в щасливому очікуванні. Станіслав літав від щастя, адже на той час йому було вже сорок сім років і в нього ще не  було дітей. Він практично носив мене на руках. Але наше щастя тривало не довго – захворіла моя свекруха, мати Станіслава. Жінка вже була в поважному віці. Виникло питання, хто догляне матір. На сімейній нараді брат і сестра мого чоловіка дружно вирішили, що доглядатиме свекруху невістка, тобто я.

До нас додому привезли літню жінку, якій було вже за 80. Часто у неї були проблеми з пам’яттю. Я практично розривалася між маленькою дитиною і старенькою, немічною свекрухою. Чоловік допомагав тільки на вихідних, я була на межі. Якось свекруха підійшла до мене і сказала мені, що вона хоче змінити свій заповіт і внести мене до списку спадкоємців. Вона зателефонувала старшим «дітям» і заявила, що хоче все своє майно розділити не на три, а на чотири частини: три дітям і одну турботливій невістці.

На наступний день і брат, і сестра чоловіка були у нас вдома. Що тут почалося! Ще недавно вони спихнули на мене свою маму і говорили, що я в них найдобріша невістка, а тепер вони обзивали мене і звинувачували в тому, що це я старенькій мізки запудрила, бо хочу обібрати їхню родину. В той же день сестра чоловіка забрала маму до себе. – Впораємося, нічого тут складного немає! – сказала вона. – Встала раніше на пів години, помила і переодягнула, погодувала і на роботу. В обід забіжу, подивлюся, як вона і знову працювати. Та й брат старший допоможе, і його дружина, чого це ми повинні все на чотирьох ділити?

Мені було шкода свекруху, але що я могла вдіяти. Та вже через тиждень вони дзвонили мені, щоб я забрала свекруху назад. Чоловік мені сказав, щоб я більше не брала слухавки від його сестри. Він образився на них з братом ще більше, ніж я і більше не хотів з ними спілкуватися.

А якось мені зателефонувала сама свекруха, скаржилася, що часом донька на роботі, а вона сидить голодна. А ще, у неї пролежні є, вдома вона весь час одна, ні з ким поговорити. Я б рада їй допомогти, бо щиро полюбила цю жінку, але нещодавно дізналася, що знову стану мамою, але тепер двійні. Та я поговорила з чоловіком і попросила, щоб він найняв для мами доглядальницю. Він пообіцяв, що найближчим часом так і зробить. А я і досі не розумію, невже спадок важливіший за людяність…

Фото ілюстративне, з вільних джерел.