Якось я побачив на своїй тещі новенький одяг моєї дружини. Мене це дуже здивувало, адже ці речі дуже дорого коштують, а працюю я один, Оксана сидить вдома. Я перший раз вирішив промовчати. А потім дізнався, що дружина віддала норкову шубу, яку я купив їй минулого року, своїй рідній сестрі: – А що в цьому такого? Ти все одно обіцяв купити мені сіру, – почув від Оксани. Я сказав, що не збираюся одягати її родичів, а наступного дня мені зателефонувала сама теща

Життєві історії

Якось я побачив на своїй тещі новенький одяг моєї дружини. Мене це дуже здивувало, адже ці речі дуже дорого коштують, а працюю я один, Оксана сидить вдома. Я перший раз вирішив промовчати. А потім дізнався, що дружина віддала норкову шубу, яку я купив їй минулого року, своїй рідній сестрі: – А що в цьому такого? Ти все одно обіцяв купити мені сіру, – почув від Оксани. Я сказав, що не збираюся одягати її родичів, а наступного дня мені зателефонувала сама теща

Ми з дружиною Оксаною живемо досить таки не бідно, можна сказати, що навіть в достатку, але здебільшого це моя заслуга – я лише один заробляю гроші, а вона розпоряджається ними, займається вихованням сина і домашніми справами. До недавніх пір я намагався робити все можливе для того, щоб вона не була обмежена в коштах, адже я чоловік і маю забезпечувати свою сім’ю. Але потім помітив, що вона зловживає моєю довірою, і якось так легко, не задумуючись, витрачає зароблені мною гроші.

Нещодавно я зайшов на сторінку її мами в соціальній мережі, і побачив, що велика частина гардероба, до речі досить таки недешевого, перекочувала від моєї дружини до її родичів. Там і сукня, яку вона одягла всього один раз, і дизайнерське пальто, і сумочка, привезена з Італії. Останньою краплею мого терпіння стало те, що дружина віддала куплену в минулому році норкову шубу своїй сестрі, мовляв:

– А що в цьому такого? Ти все одно обіцяв купити мені сіру!

Раніше я не стежив за її речами – думав що вона купує собі новий одяг тільки тому, що старий вже зносився. Однак віддавати куплений за мої гроші одяг, в ідеальному стані, своїм родичів – це по-моєму перебір.

Я ціную і люблю її, але ж у всьому потрібно знати міру. У нас немає дефіциту в грошах, але все ж кожна мною зароблена гривня варто мені витрачених нервів і часу. Іноді я хотів би замість роботи залишитися вдома, зустрітися з друзями, або банально виспатися. Але замість цього я повинен заробляти гроші, щоб моя сім’я ні в чому не потребувала.

Коли я сказав, що надалі буду контролювати всі витрати, дружина влаштувала суперечку, вона образилася на мене. Вона навіть заявила мені, що більше ні копійки у мене не візьме, залишить дитину на няню і влаштується на роботу, я звичайно розумію, що вона цього не зробить, а просто говорить це мені, але ж все одно мені це неприємно. Вона думає, що я чіпляюся до дрібниць. Але якби вона не роздаровувала речі, а носила б їх довше або хоча б виставляла на продаж, то ми б за рік заощадили суму, якої нам вистачило б на хороший відпочинок за кордоном.

Дружина другий день на мене ображається і не розмовляє. Йде спати в окрему кімнату. Теща дзвонила – вичитувала мене за те, що я її дочку її засмутив, і економлю на ній, назвала мене дріб’язковим і жадібним.

Загалом, я не знаю, як тепер з найменшою шкодою для своїх нервів прикрити цю благодійну лавочку. Схоже, що моя дружина вже просто забула про те, як важко заробляти гроші.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.