25 травня — Єпіфанів день (Горобинівка): історія та традиції свята

Не рекомендується сьогодні пити алкоголь – наслідки можуть бути поганими.

25 травня православними християнами всього світу відзначається день вшанування пам’яті Епіфанія Саламського( Крітського), церковного діяча і письменника (раніше — 12 травня). Будучи одним зі святих отців він поклав життя заради викриття єресі і просвітництва городян. У народі дата більш відома як Епіфанів день або Горобинівка. У цей день шанували дерево горобину, підживлювали, просили про допомогу. Плоди її нерідко використовували проти пристріту і псування, вважаючи, що вони є дієвим оберегом, інформує Ukr.Media.

Історія житія святителя

Святий Епіфаній жив у Фінікії в 4-5 століттях. Все життя він провів у будинку заможного єврея, тому сам спочатку був юдеєм. Там же він отримав високу освіту і виховання. Будучи молодим юнаком познайомився з Лукіаном, ченцем, який віддав йому свої шати. Єпіфаній був так вражений, що переосмислив своє існування і просив ченця стати його наставником у Христі. Прийнявши таїнство хрещення юнак віддаляється в монастир, де під початком авви Іларіона займається перекладом і переписом грецьких писань.

За праведність і лагідність він отримав дар чудотворення. Не в силах витримати людської слави святитель Епіфаній йде відлюдником в пустелю. Там він був викрадений і ледь не убитий бедуїнами, але зміг звернути їх у християнство. Разом з одним з розбійників, який покаявся, чернець відправився з усною проповіддю євангелійських писань до вогнепоклонників. Незабаром духовний наставник направив Епіфанія в поліс Саламін, де обирали старшого ієрея. За наполяганням Господа сам Єпіфаній був обраний архієреєм. Багато заздрості і ворожнечі з боку недоброзичливців переніс він, і за терпіння був винагороджений даром бачення Святого Духа.

Наприкінці життєвого шляху новоспеченого єпископа викликали на собор для звершення суду над Іоаном Златоустом, який за звинуваченням переховував єретиків. Святий дав рішучу відмову, не бажаючи брати участь у беззаконні. На зворотному шляху на Кіпр старець відчув наближення загибелі. Наостанок він дав учням урок про необхідність дотримання законів Божих і збереження чистоти помислів. Через два дні Єпіфаній Крітський помер. Мощі його з почестями поховали послідовники в новозбудованій церкві.

В історію православ’я єпископ увійшов як автор численних творів зі спростування богохульної єресі, Батько Церкви і борець з аріанством.

Традиції і вірування древніх слов’ян

Напередодні дня Епіфанія наші предки зверталися до горобини за підмогою. Примітно, що дерево завжди позиціонувалося з жіночим родом, тому ходили до нього саме дівчата. Ягоди акуратно збирали, намагаючись не пошкодити гілки. З них варили приворотне зілля, цілющі відвари, що здатні зцілити будь-які жіночі хвороби. Господині молилися біля горобини про лікування безпліддя та інших дівочих хвороб. Якщо чоловік йшов на війну або призивався до лав армії, дружина пришивала червоною ниткою гілочки дерева і читала змову на здоров’я. Великі горобинові грона пов’язували воєдино за принципом віника і вішали в непримітних місцях — під дахом, в хліві у худоби, з внутрішньої сторони воріт. Так русичі могли убезпечити сім’ю від нежданих гостей, худих звісток і пристріту.

Про саме дерево було чимало прикмет. Найбільш відомі кажуть, що врожайність горобини обіцяє морозну зиму, а її цвітіння — наближення літнього тепла.