Хіба їм потрібна така дружина і мама, яка проміняла сім’ю на молодого хлопчину? Чи знайдуть вони сили пробачити мене, я не знаю. Залишила чоловіка з дітьми і пішла до іншого, тепер не знаю, як повернутися назад.

Нашу сім’ю вважали зразковою. Чоловік красень працює інженером на великому підприємстві, я – менеджер в автосалоні. У нас двоє дітей і велика квартира. Наша пара не будувалася за класичним сценарієм – в нашому союзі чоловік любив мене, а я – дозволяла себе любити. Не можу сказати, що я була до нього байдужа, просто його почуття до мене завжди були набагато сильніші, ніж мої до нього, мабуть це його до мене і манило.

Але одного разу звична течія нашого життя порушилась. Почалося все з того, що одного разу на вулиці я познайомилася з молодим хлопцем. Так, звучить дивно, але так і було. По дорозі з роботи я прогулювалася парком, і тут до мене підійшов він. Просто симпатичний хлопець вирішив познайомитися з красивою дівчиною, як він потім мені розповів. І отримав відмову. Але про всяк випадок все ж сунув мені в руки свою візитку. «Передзвони, якщо захочеш ..» – сказав він, коли я недбало закинула її в сумочку.

І знаєте, я передзвонила. І не тому що закохалася, хоча він мені відразу сподобався – молодий, красивий, розумний, а напевно, просто від нудьги, щоб хоч якось відволіктися від рутини і нудного сімейного життя.

Ми почали зустрічатися. Спочатку я відчувала докори сумління, мені було соромно перед чоловіком, але поступово я увійшла у смак. Я буквально розквітла, хотілося виглядати і одягатися краще, тому почала ходити по салонах краси і бутиках. Чоловік помітив ці зміни в мені. На питання, що зі мною сталося, я відмахувалася, казала, що привабливий зовнішній вигляд робить мене респектабельнішою в очах клієнтів або несла подібну маячню. Спочатку він вірив.

Поступово наші подружні стосунки зійшли нанівець. Я завжди знаходила причину для відмови від близькoсті. І одного разу чоловік запитав: «У тебе є інший?». Я не викручувалася, а чомусь відразу відповіла «Так». Та й який сенс, якщо він і так все зрозумів.

Чоловік сказав, що діти залишаться з ним, а мене він просто вигнав. Я навіть не засмутилася. Діти мене люблять і ніколи не відвернуться, думала я. В той же вечір я спокійно зібрала сумки і поїхала до свого нового коханого.

Він дуже здивувався, побачивши мене з валізами на порозі.

– Ти навіщо прийшла? – запитав мій новий кавалер.

– Я буду жити з тобою. – відповіла я.

Мене чекало фіаско. Він мені пояснив, що я не потрібна йому як дружина, зі мною було добре лише тому, що я ні до чого серйозного його не зобов’язувала, так як була заміжня. І я не потрібна йому як співмешканка. Він мовчки закрив двері, а я сповзла по стінці і заплакала.

Зараз я живу у подруги і не знаю, як вимолити прощення у своєї сім’ї. Адже я зрадила не тільки чоловіка, який любив мене всім серцем, а й дітей. Як показатись їм на очі і що сказати? Хіба їм тепер потрібна така дружина і мама, яка проміняла сім’ю на молодого хлопчину? Чи знайдуть вони сили пробачити мене, я не знаю.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!