Штрафи для бізнесу виростуть в 10 разів! Топ-10 змін для бізнесу в 2020 році!

У наступному році український бізнес чекає нова процедура перевірок і штрафи. 12 листопада 2019 року Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект № 2172 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду». Перш за все, він стосується компаній, які торгують нехарчовими продуктами.

При нинішніх темпах прийняття законів, цей документ цілком може запрацювати вже з початку наступного року.

Топ-10 змін для бізнесу в 2020 році:
Скасування штрафів за формальні порушення. Котроллер спершу повинен буде надати рекомендації про усунення порушення, а штрафувати вже тільки за повторне порушення;
Заборона вилучати будь-які документи на підприємстві, крім тих, які стосуються перевірки та необхідні для встановлення постачальника;
Відповідальність за небезпечну продукцію буде нести імпортер або виробник, а не продавець;
Заборона на об’єднані перевірки (виїзні та невиїзні);
Обмежуються максимальні терміни перевірки;
Посилюється відповідальність за недопуск до перевірки;
Істотне (майже в десять разів) збільшення розмірів штрафних санкцій за допущені порушення;
Усувається дублювання контролю різними органами з одного й того ж виду продукції;
Уніфікований порядок відбору зразків;
Істотне (майже в десять разів) збільшення розмірів штрафних санкцій за допущені порушення.
«Торговців не штрафуватимуть за відсутність знака відповідає техрегламенту, неналежне застосування знака відповідності та розповсюдження продукції без декларації про відповідність. Саме ці порушення є найпоширенішими і є болючими для суб’єктів господарювання, що не уважні або свідомо ігнорують вимоги законодавства, і не можуть підтвердити придбання продукції, яку реалізують », – зазначив у розмові з UBR.ua юрист АФ Pragnum Ігор Сікора.

З іншого боку, кажуть експерти, звільнення від відповідальності продавців може призвести до неможливості притягнення винних осіб за порушення законодавства в сфері поводження нехарчових продуктів.

«Як відомо, відсутність відповідальності породжує безкарність, що може збільшити обороти нехарчової продукції сумнівного походження і якості», – додав Сікора.

Виходити на перевірки до виробників інспекторам дозволять лише тоді, коли буде документально підтверджений факт небезпеки тієї чи продукції або інформація про те, що вона не відповідає певним вимогам.

Іншими словами, є підстави полгать, що інспекції будуть проводитися рідше і тільки у визначених законом випадках. Але при цьому юристи відзначають, що як такої лібералізації перевірок чекати не варто.

Ініціатива більше спрямована на зменшення корупційних ризиків при роботі інспекторів і на посилення захисту споживачів.

«Будуть встановлені чіткі види і підстави перевірок, фіксовані штрафні санкції, заборона перевіряти продукцію іншого виду, категорії або групи, які не є предметом конкретної перевірки, що дозволить сфокусувати перевірку і запобігти зловживанням», – зауважила в розмові з UBR.ua керівник корпоративного відділу ЮФ «Горецький і Партнери», адвокат Мар’яна Горецька.

Кого кошмар більше
Зараз в поле зору перевіряльників знаходяться як великий бізнес – великі платники податків, так і дрібні торговці, які погано обізнані в законах і можуть легко напоротися на штрафи.

«Найбільше страждають компанії, які займаються реалізацією товарів в невеликих обсягах. Причини цього лежать на поверхні: бажання заробити більше часто породжує неможливість підтвердити походження товару (купівля товару без його документального оформлення апріорі дешевше). Ще одна причина: відсутність юридичної обізнаності суб’єкта господарювання щодо вимог до певних видів нехарчової продукції », – зазначив Сікора.

За словами юристів, якщо закон приймуть, він посприяє розвитку підприємницької діяльності, створенню сприятливих умов для ведення добропорядного бізнесу і забезпечення прозорості українського ринку, а також посилить захист споживачів у разі виявлення на ринку небезпечної продукції.

Безвіз для товарів
Ще однією важливою складовою цієї ініціативи є введення т.зв. «Промислового безвіза». Після прийняття документа, Україна зможе почати переговори з ЄС про підписання перших договорів в рамках спрощеного експорту промислових товарів з України до Євросоюзу без додаткової сертифікації.

На думку експертів, «промисловий безвіз» з ЄС, тобто підписання Угоди АСАА (Угоди про відповідність і прийнятності промислової продукції) можливий вже в 2020 році.

Перш за все, переваги від «промислового безвіза» отримає малий і середній бізнес, оскільки відкриються ринки ЄС з нехарчової продукцією і експорт товарів промислового призначення зможе конкурувати, наприклад, з експортом сільськогосподарської продукції.

«Крім того, прийняття цього закону забезпечить повну відповідність національного законодавства з європейським у сфері державного ринкового нагляду, а також сприятиме виконанню Україною зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію і стане першим кроком наближення України до« промислового безвізу », – каже Горецька.

джерело