Цю суботу я планувала провести вдома. Чоловік поїхав у відрядження. Раптом в двері моєї квартири пролунав дзвінок. Молода дівчина віку моєї доньки, прямо з порогу мені заявила: “Відпустіть Андрія, як Ви не розумієте, таких, як Ви, не люблять – тільки терплять. Він з Вами тільки через почуття обов’язку”.

В суботу зранку я прокинулася від дзвінка в двері. Це був мій вихідний, на який я так довго чекала. День я планувала провести на самоті. Діти виросли, донька нещодавно закінчила університет і вже встигла вийти заміж. Син ще вчиться в столиці. А чоловік поїхав у чергове відрядження. Останнім часом їх у нього багато.

Я лише прокинулася, і не зрозуміла, хто б це міг бути так рано. Відкриваю двері – на порозі стоїть молода красива дівчина, майже ровесниця моєї доньки. Нафарбована вся така зранку, урочиста. Я її запитала, кого вона шукає і яке ж було моє здивування, коли вона сказала, що мене. Джерело

– У мене справа, власне, до Вас. Я навмисне підгадала свій візит, поки Андрій у відрядженні, щоб поговорити з Вами начистоту.

Дівчина говорила дуже впевнено і мені вже стало цікаво. Я запросила її пройти, запропонувала присісти. Дівчина уважно мене розглядала, їй явно не подобався мій зовнішній вигляд. Нечесана, ненафарбована тітка в старій футболці не справляла на неї ніякого враження. Тому вона мені прямо заявила:

– Відпустіть Андрія, як Ви не розумієте, таких, як Ви, не люблять – тільки терплять. Почуття обов’язку, і таке інше …

Я мовчки слухаю, а дівчина продовжує:

– Вам же сорок шість, як і йому. Чоловіки в цьому віці – самий сік, поруч з ними має бути гідна супутниця. А Ви подивіться на себе.

– То ти вважаєш, що ти – гідна? Так? – нарешті заговорила і я.

Дівчина не розгубилася і почала щебетати, що вона впевнена, що Андрію зараз потрібна саме така жінка – молода, красива і перспективна. Андрій же при посаді, статус вимагає.

– Віддайте мені Андрія, – не вгамовувалася молода нахабна особа. І продовжила розповідь, з якої я дізналася, що у них все серйозно, принаймі, вона так вважає. З кожного відрядження він ще з вокзалу телефонує спочатку їй і мчить до неї на крилах любові. Без неї він просто жити не може. Ні дня не проходить, щоб він не думав про неї, сумує шалено. Але сам не може кинути сім’ю. Тому вона взялася йому допомогти.

Я дивилася на неї і не могла зрозуміти – вона така безcтрашна чи така тупа? Я випровадила цю особу віку моєї доньки з своєї квартири, чемно пообіцявши подумати над її пропозицією.

Я в шлюбі двадцять п’ять років. Разом з Андрієм ми з’їли не один пуд солі. Це зараз у нас все є, ми забезпечені і наші діти також. Але були часи, коли я була змушена працювати на двох роботах, щоб прогодувати дітей.

Був період, коли я довго хворіла і чоловік доглядав за мною, як за малою дитиною. Я теж завжди була для нього опорою і підтримкою. Я і досі не розумію, чому чоловік, який був зі мною чесним стільки років, завів цю інтрижку на стороні.

Я проаналізувала своє життя і зрозуміла, що готова пробачити чоловіка, тому що не хочу нічого змінювати в своєму житті. Він зрадив, це боляче. Але чи стане мені легше, коли я вижену його і залишуся сама майже в п’ятидесятирічному віці?

До обіду я випрала всю білизну, вилизала всю квартиру і приготувала смачну вечерю. Потім прийняла ванну, привела в порядок руки і зачіску, переодяглася в красиву сукню. Я чекала свого чоловіка, якого не збираюся нікому віддавати.

Коли чоловік повернувся, я нічого йому не розповіла. Ця жінка не заслуговує того, щоб внести розлад в нашу сім’ю. Якщо їй подобається жити ілюзіями, мріючи про чужих чоловіків, нехай продовжує так жити.